21 травня, День пам’яті і скорботи про жертв, які загинули або постраждали в Україні внаслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Надалі, відповідно до Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» – щорічно у третю неділю травня.
Радянський режим став для України найкривавішим періодом існування. Мільйони закатованих, розстріляних та засланих у табори. Хтось через десятиріччя повертався додому, хтось згинув і безслідно зник на чужині.
В нашому місті проживає 6 осіб, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і були реабілітовані, з них:
– Чорноконь Стефанія Олексіївна, 1927 року народження, учасник війни, член сім`ї померлого ветерана війни, пенсіонер за віком. Перебувала в місцях позбавлення волі 9 років 3 місяці 11 днів;
– Кириленко Ганна Пилипівна, 1925 року народження, реабілітована особа, учасник війни, Перебувала в місцях позбавлення волі 11 років 2 місяці 22 дні;
– Проценко Емма Готфридівна, 1929 року народження, учасник війни, Перебувала в місцях позбавлення волі 14 років 4 місяці 15 днів;
– Дрокін Михайло Миколайович, 18.11.1945 року народження, реабілітована особа, Перебував у спецпоселенні з дня народження по січень місяць 1953 року в Акмуленській області (Казахстан);
– Білоус Василь Кузьмович, 18.02.1927 року народження, інвалід війни 1 групи. Перебував в місцях позбавлення волі 1 рік 28 днів.
– Чорномаз Богдан Данилович, 1948 р.н., політичний в'язень 1972-1975 років, який зазнав переслідувань за правозахисну діяльність. В 1970 році вступив до Уманського сільськогосподарського інституту, який не зміг закінчити і одержати своєчасно освіту, тому що в 1972 році його заарештували за антирадянську пропаганду і агітацію та засудили до 3-х років позбавлення волі, яке він відбував у Кучинській 36-й зоні для політв’язнів. Реабілітований в 1991 році.
З настанням періоду перебудови активно включився в політичне життя України. Брав участь в організації первинних структур Гельсінської спілки, був членом оргкомітету проведення першого з’їзду НРУ, був першим головою Уманської краєвої організації НРУ, а після виникнення Черкаської обласної рухівської організації – обраний її головою.
Під час перших виборів Президента України був довіреною особою кандидата на пост Президента – В.Чорновола і головою обласного референдумного штабу (референдум за суверенітет України).
Під час багатьох виборчих компаній до Верховної Ради неодноразово очолював виборчі штаби. На 3-му з’їзді НРУ був обраний членом Центрального проводу НРУ.
З 1993 року обраний членом Правління Фундації ім. Олега Ольжича, членом проводу ОУН, займав посади заступника голови, голови Секретаріату ОУН.
З 1996 року обраний головою Правління молодіжного центру історичних досліджень “Альтернатива”. Результати наукових досліджень публікувалися в ряді наукових видань та інших засобах масової інформації.
З 1997 по 1999 рр. – редактор регіональної газети партії НРУ “Червона калина”.
У 2001 році був координатором роботи в регіонах оргкомітету “Всеукраїнського громадського об’єднання “Громадянська позиція”. На громадських засадах – редактор газети “Вулик”.
У 2002 році брав участь у виборах до Верховної ради України в якості кандидата. З лютого 2003 року працює лектором Народознавчого товариства «Берегиня». В цьому ж році опублікував монографію “Діяльність національно-патріотичного підпілля на території Уманщини у 1941-1945 роках”.
Згідно з Розпорядженням Президента України „Про призначення довічних державних іменних стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність” від 16.05.2005 року № 1044/2005-рп Чорномазу Б.Д. щомісячно виплачується довічна державна іменна стипендія за рахунок коштів державного бюджету в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Відповідно до обласної комплексної програми „Турбота” на 2014-2020 роки та затвердженого Порядку 5 особам виплачується щомісячна фінансова допомога (стипендія) в розмірі 500,00 грн.
за кошти міського бюджету відповідно до міської програми «Турбота» зазначеній категорії громадян надаються пільги в розмірі 50%, які не набули права на субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово – комунальних послуг, а громадянам, які набули право на субсидію – у розмірі відсотка обов’язкової частки сплати, але не більше встановленого відсотка додаткової пільги (50 %) (з них 5 особам здійснюється відшкодування обов’язкової частки сплати субсидії).
Також за кошти міського бюджету надається додаткова пільга на оплату абонентної плати за користування квартирним телефоном та радіоточкою в розмірі до 100 %.
21 травня 2017 року, в День пам’яті жертв політичних репресій, відбулось покладання вінків та квітів до пам’ятного знака жертвам політичних репресій, що знаходиться на старому міщанському кладовищі в районі Свято-Успенського храму.
За дорученням міського голови Олександра Цебрія начальник управління праці та соціального захисту населення Галина Кучер відвідала реабілітованих осіб вдома з врученням матеріальної допомоги та продуктових наборів.