Відповідно до п.1 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого ПКМУ від 01.08.1992 №442, атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форми власності і господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

З числа водіїв автотранспортних засобів (назва професії відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010) атестації підлягають робочі місця лише тих водіїв, які зайняті на роботах у технологічних процесах виробництв із шкідливими і важкими умовами праці (гірничі роботи, роботи в розрізах, кар’єрах тощо).

Водночас згідно з позицією 13 підрозділу «Функціонування автомобільного транспорту» розділу XV «транспортні послуги» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право до додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (із змінами), водії автомобілів, у тому числі спеціальних (крім пожежних), вантажністю 3 т і більше мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до семи календарних днів.

Конкретна тривалість відпусток за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону України «Про відпустки»). 

Згідно з Порядком застосування названого Списку, затверджений наказом Мінпраці України від 30.01.1998 №16, зареєстрованим у Мін’юсті України 30.01.1998 за №58/2498 (із змінами), додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право працівників та таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, професій, посад.

Облік часу, відпрацьованого в таких умовах, проводить власник або уповноважений ним орган.

Робота водіїв автотранспортних засобів, не зайнятих у технологічних процесах виробництв із шкідливими і важкими умовами праці (гірничі роботи, роботи в розрізах, кар’єрах тощо), відповідно до вимог чинного законодавства не належать до категорії із шкідливими і важкими умовами праці, і проведення атестації робочих місць за умовами праці на відповідних робочих місцях не вимагається.