«Сімейна політика України – цілі та завдання»

ПРОПОЗИЦІЇ на тему:

 «Сімейна політика України – цілі та завдання»,

 

         Соціально-економічні проблеми, які відбуваються у нашому суспільстві негативно вплинули і на життєдіяльність сім`ї. Недостатність матеріального забезпечення, відсутність належних житлових умов, низький рівень прибутків призводять до збільшення розлучень  та зменшення народжуваності бажаної  кількості дітей.

     З метою вирішення цих проблем необхідна реальна реалізація усіх пільг для молоді, молодих сімей, передбачених законами та нормативними актами, а також внести наступні зміни в нормативно-законодавчі акти:

  • для розрахунку посадових окладів (тарифних ставок) за всіма розрядами Єдиної тарифної сітки посадовий оклад (тарифну ставку) працівника першого тарифного розряду встановити на рівні мінімальної заробітної плати, розрахунок проводити  з обов`язковим врахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень,передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»;
  • передбачити можливість працювати за гнучким графіком робочого часу жінкам, які мають дітей до 6 річного віку;
  • при призначенні різних видів соціальних допомог, які залежать від доходу сім’ї, не враховувати в розрахунок допомогу при народженні дитини, яка виплачується щомісячно рівними частинами;

– розмір державної соціальної допомоги визначати як різницю між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але який не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї;

– тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів призначати дитині віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;

– до основного розміру призначеної державної допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію здійснювати доплату адресної допомоги до розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність;

  • надати право на безкоштовний проїзд батькам багатодітних сімей  усіма  видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним  транспортом  загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського  сполучення та автобусами приміських і міжміських  маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.

З метою захисту прав дітей та покращення життя сімей необхідно:

  • на виконання ст. 14 Європейської соціальної хартії з метою формування цілісної системи державної сімейної політики, раннього виявлення проблемних сімей, концентрації надання соціальних послуг в одній структурі, тобто надання повної соціальної підтримки за принципом «єдиного вікна», який поки що реалізується лише в частині грошової підтримки, економії бюджетних коштів, уникнення дублювання функцій і фінансових резервів, було б доцільно об`єднати служби у справах дітей, центри соціальних служб  для сім`ї, дітей та молоді з органами соціального захисту населення;
  • введення освітніх програм, навчальних дисциплін та курсів, які будуть забезпечувати підготовку та формацію молодої людини з питань побудови стосунків і сімейного життя;
  • Національній телекомпанії України, Національній радіокомпанії України створювати різноманітні передачі щодо пропаганди сімейних цінностей;
  • з метою зменшення негативних тенденцій у сфері вільного часу молодої сім`ї розвивати індустрію дозвілля;
  • на базі педагогічних навчальних закладів проводити підготовку фахівців із соціального супроводу і підтримки сім`ї;
  • для охоплення сімей необхідною допомогою та вчасного вирішення їх проблем необхідно створити єдину базу обліку сімей об`єднавши бази даних одержувачів структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, пенсійного фонду, центру зайнятості, податкової інспекції, Державної автоінспекції, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, бюро технічної інвентаризації, тощо з зазначенням інформації про сім`ю: оздоровлення та відпочинку дітей, випадки скоєння насильства в сім`ї, зазначення інформації про навчально-виховні заклади дітей (яка школа/садок, клас/група, вищий навчальний заклад тощо), інформацію про перебування подини в складних життєвих обставинах та під соціальним супроводом, перебування родини на квартирній черзі, зазначення основних потреб родини та інше.