На питання «Якими нормативними актами слід керуватися для визначення переліку робочих місць, на яких потрібно проводити атестацію робочих місць за умовами праці» відповідає головний спеціаліст експерт з умов праці управління праці та соціального захисту населення уманської міської ради Вячеслав Дзерожинський.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442.

Так, пунктом 4 зазначеного Порядку визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація проводиться на робочих місцях, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Перелік робочих місць, що підлягають атестації, визначає атестаційна комісія підприємства.

Результати атестації використовуються підприємствами і організаціями для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, а також для встановлення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Правовою основою для проведення атестації робочих місць за умовами праці є чинні законодавчі та нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, в тому числі:

Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461.

Списки виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений постановоюКабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. № 679, зі змінами).

Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 163.